Державне управління
Заяви
14 червня 2021

Дорожня карта із деолігархізації

Кінцевою метою деолігархізації є розвиток демократії, зростання економіки країни та зменшення соціальної нерівності. Більшою мірою деолігархізація є відновленням справедливості, рівного доступу до суспільних ресурсів та встановленням чесних правил на майбутнє.


Ми виходимо з принципу, що деолігархізація як спосіб боротьби з конкретними особистостями є безперспективною. Несистемні, непередбачувані дії влади генерують додатковий опір олігархів та негативно впливають на інвестиційний клімат України. Олігархи користуються слабкістю та корумпованістю системи, і це означає, що навіть якщо сьогоднішні олігархи зникнуть, завтра система створить нових. Єдиний спосіб подолати проблему  –  впровадження системних змін у ключових державних сферах, які усувають неконкурентні переваги для олігархів, створюють стабільні перспективи для економічного зростання та викорінюють корупцію.   


Тому ми виходимо з того, що впровадження плану заходів із деолігархізації має здійснюватись державою у партнерстві з громадянським суспільством та бізнесом.


У зв’язку з цим Центр національної стійкості та розвитку пропонує такі кроки з деолігархізації:
І. Повномасштабне і кардинальне перезавантаження судової гілки влади, зокрема:

1. Утворити мережу судів, не прив’язану до адміністративно-територіального устрою, що дасть можливість розірвати кругову поруку суддів, органів кримінальної юстиції та місцевої влади;

2. Змінити структуру та перезавантажити Вищу раду правосуддя  (утворення дисциплінарної колегії та колегії з добору суддів, у роботі яких вирішальний голос матимуть незалежні експерти – обрані громадськістю чи за участі міжнародних партнерів) та ліквідувати ВККС;

3. Перевести діючих та провести добір нових суддів перезавантаженою Вищою радою правосуддя. Запровадити єдині стандарти доступу до професії судді, прокурора, адвоката через обов’язкове навчання у Національній школі магістратури та складання  єдиного випускного іспиту під контролем громадськості

4. Посилити роль Верховного Суду в уніфікації єдиної судової практики, оптимізувати його структуру (запровадження трирівневої структури) та чисельний склад;

5. Утворити спеціалізований суд для захисту бізнесу, судді якого добиратимуться за участі незалежних експертів (за прикладом ВАКС), який розглядатиме спори за участі великого бізнесу з великим розміром суми позову (понад $10 млн);

6. Ліквідувати вплив голів судів на прийняття суддями рішень;

7. Терміново ухвалити законопроєкт, що передбачає передачу адміністративних спорів щодо оскарження дій органів центральної влади до Верховного Суду. 

ІІ. Реформа органів кримінальної юстиції, спрямована на забезпечення незалежності, професійності та ефективності органів правопорядку:

8. Посилити гарантії незалежності Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, прокуратури, заразом і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (добір керівників органів на засадах доброчесності та професійності, відповідальність за втручання чи тиск на органи правопорядку, гарантії від незаконного звільнення). Запровадити процедуру обрання кандидата на посаду Генерального прокурора та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом прозорого конкурсу, який проводитимуть органи прокурорського самоврядування за участі незалежних експертів, котрі матимуть право вирішального голосу;

9. Провести прозорий і справедливий конкурс на посади керівників Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки за участі представників громадянського суспільства, які матимуть право вирішального голосу при прийнятті рішень;

10. Оновити керівний склад Служби безпеки України  та провести реформу цієї інституції  відповідно до вимог НАТО; 

11. Впровадити в органах правопорядку та прокуратурі  механізми захисту від незаконного втручання керівників у роботу підлеглих;

12. Встановити пріоритети діяльності органів правопорядку на базі затверджених засад кримінальної політики, а також встановити єдині стандарти розслідування злочинів; 

13. Посилити громадський контроль за діяльністю органів кримінальної юстиції;

14. Запровадити нову систему оцінки якості роботи органів та їх працівників; 

15. Поширити впровадження цифрових технологій, цифрового документообігу у кримінальному процесі.

ІІІ. Реальна боротьба з політичною корупцією, зокрема:


16. У максимально короткі терміни завершити проведення конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на засадах професійності та доброчесності; 
17. Ухвалити антикорупційну стратегію та план дій з її реалізації. Контроль за їхньою реалізацією покласти на Національну раду з питань антикорупційної політики, у якій вирішальний голос повинна мати громадськість;
18. Ухвалити закон про лобістську діяльність, впровадити електронний реєстр конфліктів  інтересів членів Уряду та народних депутатів і передбачити відповідальність у вигляді позбавлення мандата за систематичне порушення законодавства про конфлікт інтересів, лобіювання інтересів бізнесу;
19. Ухвалити Кодекс етики народних депутатів України та депутатів місцевих рад, запровадити санкції за його порушення;
20. Передати повноваження щодо розслідування справ про порушення порядку фінансування політичної партії та передвиборчої агітації (стаття 1591 КК) до НАБУ, а повноваження розглядати протоколи про адміністративні правопорушення,  складені Національним агентством з питань запобігання корупції, – до Вищого антикорупційного суду;
21. Не перешкоджати Національному агентству з питань запобігання корупції проводити перевірки щодо політичної корупції;
22. Посилити відповідальність за зловживання впливом  та впровадити кримінальну відповідальність за дії в умовах конфлікту інтересів, що призвели до отримання неправомірної вигоди;
23. Сформувати Наглядові ради на всіх великих державних підприємствах.

IV. Реформа антимонопольного законодавства, впровадження чесних правил щодо конкуренції, зокрема:


24. Реформувати Антимонопольний комітет – посилити гарантії незалежності інституції, впровадити прозорий добір членів Антимонопольного комітету за участі незалежних експертів з правом вирішального голосу. Посилити санкції за порушення антимонопольного законодавства та невиконання вимог Комітету. Запровадити гарантії від політичного звільнення;
25. Запровадити відповідальність материнських компаній щодо зобов’язань дочірніх компаній;
26. Створити Національну комісію з регулювання у сфері транспорту;
27. Запровадити додаткові гарантії незалежності Національних комісій/регуляторів, зокрема шляхом відбору членів комісії на конкурсних засадах із залученням незалежних експертів з правом вирішального голосу;
28. Запровадити обов’язковий щорічний зовнішній аудит діяльності Національних регуляторів, що може стати підставою для звільнення членів регулятора;
29. Ухвалити антитрастовий закон, який передбачає вимогу щодо продажу частки бізнесу, що перевищує межу концентрації, а у разі порушення – примусовий продаж державою за ринковою ціною з накладенням штрафу за порушення закону.  
30.Провести розслідування щодо монопольного становища на ринках виробництва та збуту мінеральних добрив, газорозподільчої діяльності, електрогенерації, на регіональних ринках роздрібного продажу нафтопродуктів тощо.  


V. Забезпечити справедливе оподаткування, державне регулювання та плату за доступ до державної інфраструктури, зокрема:
31. Впровадити уніфіковану методику встановлення тарифів на вантажні перевезення залізницею, які відображають собівартість перевезень. Забезпечити необхідну локомотивну потужність; 
32. Запровадити прогресивні рентні ставки на видобуток природних ресурсів на основі ринкової вартості;
33. Завершити процес приватизації із жорстким дотриманням антимонопольних обмежень. 

 

VI. Сприяння незалежності засобів масової інформації, зокрема:  
 

34. Ухвалити законодавство у сфері аудіовізуальних послуг (законопроєкт про медіа), заразом спрямоване на:
34.1 заборону політичної реклами в аудіовізуальних засобах масової інформації у передвиборчий період з метою обмеження фінансового впливу через здешевлення вартості політичних кампаній;
34.2 оприлюднення фінансової звітності друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств та забезпечити надання цієї інформації за запитом;
34.3 забезпечення прозорості структури власності і контролю телерадіоорганізацій, оприлюднення інформації щодо власників та контролерів цих організацій, склад їхніх виконавчих, контролюючих та наглядових органів, проходження щорічного зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності;
34.4 запобігання монополізації та посилення контролю за концентрацією на ринках медіапослуг;
34.5 забезпечення посилення захисту журналістів та працівників ЗМІ під час здійснення їхньої професійної діяльності (внести зміни до Кримінального кодексу України), встановити відповідальність за цензуру; 
35. Посилити гарантії незалежності членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, відмовитись від квотного принципу призначення та забезпечити захист від політичного звільнення – запровадити прозору та справедливу процедуру відбору членів Ради із залученням незалежних експертів;
36. Спростити процедуру звернення Національною радою до суду щодо призупинення ліцензій проти медіа, що порушують ліцензійні умови;
37. Збільшити фінансування Суспільного телебачення і радіомовлення до рівня не менше за 3 млрд грн на рік із трирічною перспективою.