Справедливість
Відео
Заяви
12 березня 2021

Заява щодо Закону України "Про Бюро економічної безпеки України"

28 січня Парламент ухвалив у другому читанні та в цілому законопроєкт № 3087-д «Про Бюро економічної безпеки України». Зараз цей законопроєкт готується до підпису Президентом.

На жаль, форма ухвалення та зміст закону вчергове демонструють некомпетентність та імітацію замість вирішення нагальних проблем.

По-перше, сама ідеологія ухваленого Закону є некоректною. Його метою має бути визначення засад державної політики у сфері протидії економічній злочинності. Така державна політика повинна позбутись практики «кошмарення» бізнесу та будуватись на втручанні у підприємницьку діяльність лише тоді, коли є очевидною та реальною загроза інтересам суспільства чи інших суб’єктів підприємництва.

Натомість авторів закону, очевидно, цікавило лише створення самого органу. Складається враження, що справжня мета — отримати ще один центральний орган влади з функціями тиску на бізнес чи забезпечення певних кулуарних інтересів та поділу сфер впливу.

По-друге, з точки зору юриспруденції, якість закону залишає бажати кращого. Він містить багато неоднозначних та незрозумілих формулювань. Також нечітко виписані функції органу. А це створює небезпеку зловживання повноваженнями в майбутньому. Українська практика дає безліч ілюстрацій таких випадків.

По-третє, порядок формування конкурсної комісії для відбору кандидата на посаду керівника БЕБ містить можливості для політичних зловживань та контролю з боку влади. А саме: трьох членів комісії призначає Уряд, ще трьох – РНБО, який очолює Президент . І трьох — Верховна Рада України. Тобто за чинних політичних умов вся комісія так чи інакше буде контролюватися Банковою. Це дуже зручно — з одного боку, можна прикритись конкурсом та зняти із себе політичну відповідальність за призначення, а з іншого — отримати повністю підконтрольного керівника БЕБ.

Окрім того, з точки зору принципів побудови державного управління, залучення ВРУ та Президента до відбору керівництва Центрального органу виконавчої влади є некоректним і таким, що розмиває відповідальність.

По-четверте, всупереч задекларованим цілям, Закон не передбачає консолідації функцій з протидії економічній злочинності саме в БЕБ. Аналогічні повноваження залишаються в Нацполіції, ДБР та СБУ, що створює загрозу дублювання функцій та політичного жонглювання справами: коли їх з «незручного» органу передають у «зручний». А оскільки підслідність цьому органу взагалі не надана, постає питання в сенсі його створення. Отже, виходячи з нормальної логіки, прийняття Закону мало би здійснюватися у пакеті із законами про СБУ, змінами до КПК та інших законів.

Тому впровадження закону лише збільшить можливості тиску на бізнес, що очевидно є неприйнятним в сучасній Україні.

Враховуючи вищенаведені аргументи, закликаємо Президента України ветувати Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» і підійти до вирішення проблем у сфері протидії економічній злочинності компетентно та відповідально.