Справедливість
Заяви
June 3, 2021

Закон про оліхаргів: боротьба чи черговий піар?

Сьогодні знову про олігархів, але не про деолігархізацію (не плутайте). На сайті Верховної Ради з’явився текст проекту Закону про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів) від Президента.
 Тепер олігархи, які офіційно отримають цей статус, можуть спокійно далі продовжувати бути ними, єдина складність для них - це подати декларацію. Те, що так дорого для них – медіа, їм лишили, а все інше (політичні партії і великі інфраструктурні об’єкти вони і так вже мають). 

Проект пропонує визначити засади функціонування системи запобігання надмірному впливу олігархів, зміст та порядок застосування заходів впливу до цих осіб.   Ні системи запобігання такому впливу, ні самого впливу в проекті ми не побачили. А побачили певну домовленість між Офісом і олігархами: кому піар, а кому залишаються медіа, вплив на них, а отже і на нас.

Не дивує чергова підміна ролі судів і прокуратури Радою національної безпеки і оборони України. Зрозуміло, чому немає Стратегії розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, вона не потрібна Президентові, бо є стратегія розвитку повноважень РНБО. Рада і її члени стають ще сильнішими. Так,  подання РНБО про внесення в Реєстр олігархів робить або увесь Уряд або один член РНБО, а про зміст цих подань, підставу і  юридичні наслідки проект просто не згадує.

Виникає підозра, що такі повноваження не випадкові, бо усе залежить  від того, хто очолює або буде очолювати  цей орган. 

З декларацією про контакти теж цікаво, ну якщо це особа з Реєстру, все просто, привітався і пішов заповнювати декларацію, а якщо це довірена особа, от як бути? Як з’ясувати ступінь довіри?  Пропонуємо зробити ще один реєстр, Реєстр довірених осіб олігархів, з фото, для достовірності  і пізнаваності.
Про обмеження щодо підтримки політичних партій і купівлі  об’єктів приватизації  - реально закон буде стосуватися достатньо вузького кола фізичних осіб, які мають розгалужену систему юридичних осіб, зареєстрованих,  в тому числі, в офшорних зонах. Ну і потім-все із того, що їм обіцяють не дати ( політичні партії і об’єкти інфраструктури) у них вже є.

Цікавим  в проекті є поняттям небездоганної ділової репутації фізичної особи, з бездоганною проблема, тому пішли від оберненого, так простіше.

В підсумку,  реформа системи правосуддя не потрібна (навіщо суд, прокуратура, якщо є РНБОУ)!  А проект  спрямований на  формування нових олігархів, не ображає старих, оскільки єдиною реальною санкцією для них - є подання декларація. А для  контактерів  - теж декларація, але інша,  у випадку неподання якої виникає дисциплінарна   і неіснуюча політична відповідальність, а  у Президента України яка?