Справедливість
Аналітика
Проєкти

Справедливість та безпека. Концепція реформування системи правосуддя

Актуальність

Питання реформи системи правосуддя є одним з найактуальніших на порядку денному розвитку нашої держави.  Ця реформа триває стільки, скільки існує Україна, і досі незавершена.

Тим часом, українці все ще не мають доступу до справедливого судочинства, не мають гарантій безпеки та захисту своїх прав. Принаймні ті, хто не має влади та грошей.

Це підтверджують цифри. За результатами дослідження, проведеного на замовлення Центру національної стійкості та розвитку у лютому цього року, судам не довіряють 48% опитаних, скоріше не довіряють — 32% (сумарно 80%). 75% — не довіряють та скоріше не довіряють прокуратурі. Більше половини опитаних (52%) вважають, що судова реформа має бути рішучою та радикальною.

Система правосуддя в Україні — дорога та неефективна. Наша держава витрачає на її утримання непомірні кошти — значно більше, ніж країни ЄС. За даними Європейської комісії з ефективності правосуддя, Україна входить до топ-5 країн Європи із найбільшими витратами на судову систему.

Попри заяви Президента щодо готовності реформувати цю сферу, практичні кроки влади щодо змін у системі правосуддя — це точкові та «декоративні» зміни, які консервують радянську спадщину та системні передумови корупції.

Це означає, що Україна потребує стратегічного та фахового підходу до реформування системи правосуддя. І очевидно, що чинна влада не має відповідних компетенцій. Тому громадянське суспільство та професійна спільнота мають взяти на себе ініціативу у напрацюванні ефективної антикризової реформи системи правосуддя.

Центр національної стійкості та розвитку розробив та підготував до громадського обговорення власну концепцію реформи, спрямовану на вирішення найболючіших проблем, які накопичилися у судовій системі та прокуратурі.

 

Основні положення Концепції

  1. Очищення судів від недоброчесних суддів. Розірвання кругової поруки суддів, правоохоронців та місцевої влади.

Проблеми

Розташування судів в адміністративних центрах — разом з місцевими органами влади, прокуратурою, поліцією і т.д. призводить до утворення корупційних альянсів за принципом кругової поруки. Ці угруповання є основою «злочинного феодалізму», від якого десятиліттями потерпає Україна.

Шляхи вирішення

Розірвати це порочне коло необхідно в самій основі — зміною принципу формування судових округів. Нові судові округи не будуть співпадати з адміністративно-територіальним устроєм та розміщенням органів кримінальної юстиції. При цьому має бути забезпечена територіальна доступність громадян до суду. Під час переведення суддів до нових судів їхній доброчесності та професійності буде надаватися оцінка за участі представників громадськості.

  1. Ліквідація суддівських кланів та забезпечення чесного доступу до професій в сфері правосуддя для людей з-поза системи.

Проблеми

Суддівські клани — це зацементована корупційна система. Голів судів називають судовими генералами. Вони десятиліттями керують судами та підтягують туди своїх людей. Донедавна в Україні було мінімум двоє голів судів, які працювали понад 30 років — один з 1986, інший з 1988 року.

Діюча система обмежує мобільність професійних кадрів та створює корупційні ризики при вступі до професій судді, прокурора та адвоката.

 

Шляхи вирішення

Позбавити судових генералів впливу можливо, запровадивши практику обрання голови суду на один рік, без права обіймати цю посаду двічі поспіль.

Для забезпечення доступу до професії нових людей з-поза системи необхідно запровадити єдиний державний іспит для бажаючих взяти участь у конкурсі на посади судді або прокурора, чи отримати право працювати адвокатом.

 

  1. Встановлення ефективного громадського контролю під час відбору суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Проблеми

Система добору суддів неефективна та корумпована. Спроби це змінити 2 роки тому були заблоковані в Конституційному суді «суддівською мафією».

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) не працює близько 2 років, але коштує платникам податків 150 млн грн щорічно.

 

Шляхи вирішення

Необхідно ліквідувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів та утворити в структурі Вищої ради правосуддя три колегії: дисциплінарну колегію, колегію з добору та етичну колегію. Більшість у цих колегіях матимуть представники юридичної професії, відібраних громадянським суспільством і міжнародними експертами. 

  1. Створення системи  кримінальних судів, які розглядатимуть виключно справи щодо злочинів та кримінальних проступків.

Проблеми

Робота загальних судів, що розглядають як цивільні, так і кримінальні справи, є вкрай неефективною. Україна входить у топ-10 країн Європи з найдовшою тривалістю розгляду кримінальних справ.

 

Шляхи вирішення

Необхідно створити систему спеціалізованих кримінальних судів, які розглядатимуть кримінальні справи щодо злочинів та кримінальних проступків.

У кримінальних судах функціонуватиме оновлений суд присяжних.

Повноваження щодо розгляду справ про адміністративні проступки та накладення адміністративних стягнень поступово будуть передані до відання адміністративних органів.

 

  1. Забезпечення незалежності інституту присяжних. Унеможливлення тиску на присяжних з боку суддів.

Проблеми

Нинішній суд присяжних  не забезпечує право українців на здійснення справедливого правосуддя за участі громадськості. Це все ще радянський рудимент — інститут народних засідателів. Він не захищає людей від упередженості та корумпованості суддів, адже судді тісно комунікують з присяжними та мають усі можливості для здійснення тиску на них.

 

Шляхи вирішення

Необхідно запровадити модель справжнього суду присяжних у складі 7–11 осіб під час розгляду справ щодо особливо тяжких злочинів. Суд присяжних буде окремо від складу суду ухвалювати свій вердикт щодо винуватості або невинуватості особи.

  1. Створення окремого суду для захисту прав інвесторів.

Проблеми

Недовіра до судової системи є перешкодою №1 для інвестицій в Україну (За даними опитування інвесторів, проведеного Європейською бізнес асоціацією, Dragon Capital та Центром економічної стратегії). У 2020 році недовіра до суду в цьому антирейтингу наздогнала та випередила корупцію.

Шляхи вирішення

Необхідно створити новий суд, який захищатиме права інвесторів. Він розглядатиме спори, де однією із сторін є інвестор, а сума позову перевищує 10 млн доларів США (в т.ч. коли об’єктом інвестиції є земля). Суд буде укомплектований за принципом формування Вищого антикорупційного суду — судді обиратимуться на відкритому конкурсі за участю представників громадськості, експертного середовища з бездоганною репутацією, які матимуть право вирішального голосу.

 

  1. Оптимізація структури Верховного Суду. Підвищення ефективності. Поступове зменшення кадрової чисельності.

Проблеми

Робота Верховного Суду сьогодні є яскравим прикладом того, як гроші платників податків витрачаються на неефективну роботу. Бюджетне фінансування ВС на 2021 рік становить майже 1,5 млрд грн. Це близько 11% від річного бюджету усієї судової системи. При цьому кількість справ, яку він розглядав у 2020 році (78 000) становила лише 2,6% від усієї кількості судових справ, як розглядалися торік.

Шляхи вирішення

Необхідно ліквідувати окремі вищі суди у складі Верховного Суду, утворивши спеціалізовані палати: із розгляду приватно-правових спорів; із розгляду адміністративних справ; розгляду кримінальних справ; розгляду справ щодо корупційних злочинів.

Ліквідувати Велику палату Верховного Суду, а питання, що віднесені до її повноважень, передати на розгляд Пленуму Верховного Суду, тобто усіх суддів Верховного Суду. Пленум повинен не розглядати конкретні справи, а формувати єдину практику застосування законодавства.

Кількість суддів Верховного Суду має бути поступово зменшена відповідно до зменшення кількості справ.

  1. Забезпечення незалежності прокурорів.

Проблеми

Сьогодні всі прокурори є залежними від Генерального прокурора. Під загрозою звільнення вони змушені виконувати його вказівки, які можуть бути незаконними.

Запобіжники щодо звільнення прокурора відсутні. Генеральна інспекція повністю підконтрольна Генеральному прокурору.

Шляхи вирішення

Необхідно запровадити справжнє прокурорське самоврядування — створити Національну раду прокурорів у складі 11 членів (5 прокурорів та 6 представників громадськості) замість неефективних Ради прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Цей новий орган проводитиме конкурси на посади Генерального прокурора та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. До складу НРП будуть входити  3 колегії: з добору прокурорів, оцінки прокурорів та Дисциплінарна колегія. В усіх колегіях право вирішального голосу матимуть представники громадськості.

 

  1. Посилення захисту прав людини у кримінальному процесі.

Проблеми

Органи кримінального переслідування часто з корупційних мотивів необґрунтовано звинувачують громадян у вчиненні злочинів.

Також існують можливості для впливу на експертів з боку слідчих у кримінальному провадженні через те, що деякі експертні служби перебувають у структурі органів досудового слідства.

 

Шляхи вирішення

Необхідно запровадити інститут погодження слідчим суддею (а не прокурором) підозри у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів. Вивести експертні установи з підпорядкування органам досудового слідства.

 

  1. Забезпечення захисту потерпілих та свідків.

Проблеми

Держава практично не виконує зобов’язань перед українцями щодо захисту прав потерпілих від злочинів та свідків.

 

Шляхи вирішення

Необхідно створити у кожній області установи, які забезпечать супроводження та надання різних типів підтримки потерпілим та свідкам на всіх стадіях кримінального провадження.

Також за кращими світовими зразками має бути створено систему компенсації з державного бюджету шкоди, заподіяної  злочином у випадках, коли таке відшкодування неможливе за рахунок винуватця злочину.

 

За наявності політичної волі, цю реформу може бути проведено протягом двох років. Якщо необхідні законопроєкти буде ухвалено до 1 січня 2022 року, повна реалізація Концепції можлива до 1 січня 2023 року